ТОП - 10 місць

  • 48

РАТУШАФото без опису

 

     Архітектурною домінантою м.Бережани є ратуша - пам'ятка архітектури національного значення.  Побудована 1811 р. посередині площі, на місці дерев’яної ратуші, у стилі раннього класицизму, а у 1811 р. була увінчана годинниковою вежею. У минулі роки на першому поверсі будівлі, крім магістрату, діяли крамниці, а на другому - до 1914 року гімназія, у якій навчалися письменники Маркіян Шашкевич, Рудольф Мох, Богдан Лепкий; провідники національної ідеї Ярослав Старух, Осип Дяків-Горновий, Дмитро Мирон-Орлик. Сьогодні тут знаходяться бібліотека ім. Б. Лепкого, чотири музеї, туристично-інформаційний центр, благодійний фонд “Карітас”, БМГО “Рідне місто”.

  

Фото без опису ЗАМОК СИНЯВСЬКИХ

 

     Замок споруджений для оборони міста у 1534-1554 рр. Миколою Синявським, який за красу і багатство ще у XVII ст. було названо Східним Вавелем. Є однією з найвидатніших памʼяток оборонної архітектури України епохи ренесансу. У дворі замку до цього дня збереглася справжня перлина архітектури XVI-VXII ст. – тринефна каплиця Святої Трійці, усипальниця роду Синявських, інтер’єр якої прикрашали мистецькі роботи Генріха Горста, Германа Гутте ті Йоганна Пфістера. 

     Особливість Бережанського замку полягає у тому, що комплекс розташований не на узвишші між двома рукавами річки Золота Липа. Про розкіш замкового палацу, інтер’єри з багатим живописом, дорогоцінним драпуванням ходили легенди; тут були кімнати, прикрашені золотом і сріблом. В замку була система обігріву та каналізації. Цікаво, що фортецю майже ніколи не перебудовували, а лише добудовували, зберігаючи при цьому попередні архітектурні елементи. Як і в будь-якому давньому замку, у Бережанському є великі підземелля, які ще не зовсім досліджені. Припускають, що частина ходів тягнеться до монастиря Бернардинів, а це приблизно 1 км. Є підвали і під самим подвірʼям твердині. Сьогодні насолодитися у повній мірі пам’яткою неможливо, оскільки каплиця знаходиться на реставрації, а час та війни зруйнували могутність будівлі.

  

КОСТЕЛ Св.АПОСТОЛІВ ПЕТРА і ПАВЛАФото без опису

 

      Костел розташований на пагорбі у центральній частині міста і помітний з будь-якої його точки. Є пам’яткою архітектури національного значення та входить до списку пам’яток сакральної архітектури. Має хрестоподібне планування. Поруч із храмом знаходиться чотирикутна дзвіниця, яка колись виконувала функцію оборонної вежі. Фасад споруди простий, з досконалими формами та лініями. Головною окрасою є шпилястий червоний дах та високі вузькі вікна, прикрашені масивними рамами. По боках до костелу прибудували дві каплиці. Всередині костелу є дерев’яний різьблений вівтар, за яким розташований алебастровий надгробок І.Потоцької, створений ще у 1880 р.

      У криптах храму спочивають тіла бережанських вельмож, зокрема, фундатора костелу А. Синявського та останнього представника бережанської гілки славетного роду Потоцьких – графа Якуба Потоцького. У 1996 р. костел повернули у служіння римо-католицької парафії. Готика будівлі, кольорова люнета, свіжі барви оновленого фасаду спонукають саме від костелу розпочинати екскурсійні маршрути по місту.

  

Фото без описуЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ

 

     Культова  споруда у  м. Бережани, пам'ятка архітектури національного значення, розташована на площі Ринок напроти ратуші. Єдиний храм у Західній Україні, збережений у межах ринкової площі. Композиція головного фасаду пам'ятки витримана і симетрична, в декорі використані стилізовані форми рококо. Славиться чудотворним образом Богородиці, подарованим Папою Римським Олександру Синявському і мощами Івана Хрестителя. Під час канонічних візитацій церкву відвідували митрополити Сильвестр Сембратович, Атаназій та Андрей Шептицький. Належить греко-католицькій громаді міста.

  

ВІРМЕНСЬКИЙ КВАРТАЛФото без опису

 

Колоритні будиночки вірменського кварталу, нагадують про громаду, що жила в Бережанах у XVII-XXст. На його крутих вуличках розташована Вірменська церква Святого Григорія, що свого часу була центром духовного життя вірмен у Галичині. 

Інтер’єр церкви прикрашений різьбою, настільними розписами та своєрідною декоративною ліпниною. Поруч розміщена будівля колишньої вірменської школи 1724 р., каплиця з трьома аркадовими гніздами для дзвонів та будинок, у якому під час навчання в бережанській гімназії у 1825-1829 роках проживав просвітитель Галицької Русі Маркіян Шашкевич. Сьогодні тут розташований державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани.

  

ЦЕРКВА Св. МИКОЛАЯФото без опису

 

     Дерев’яна церква Св.Миколая - одна із найстаріших церков міста, збудована у 1691 році. Старожитня будова дерев’яної церкви, характерна для давньої Русі, з вівтарем рідкісного оформлення, рукописним Євангелієм та поясом слуцьким, що прикрашав царські врата (пізніше передано у музей Львова). Церква святого Миколая дожила до наших днів практично без змін. В архітектурі храму яскраво виражені риси галицької народної архітектури. Єдине, що значно вплинуло на сучасний вигляд споруди – це вкритий оцинкованим залізом дах. Колись храм був центром церковного братства, сьогодні – це діюча церква. Пам’ятка архітектури національного значення.

  

УРОЧИЩЕ МОНАСТИРОКФото без опису

 

     Мальовниче місце на околиці Бережан. Починаючи із XVII століття урочищем Монастирок опікувалися ченці Василіанського чину, які щорічно на свято Преображення проводили тут відпусти. Сьогодні в урочищі є діюча греко-католицька каплиця Преображення Господнього та хресна дорога. Також на його території знаходяться скеля Чортів Камінь (5 метрів заввишки, 7 метрів завширшки) з видовбаним на її південному боці Розп’яттям Христа та цілюще джерело з цілющою водою. Кажуть, що вона допомагає при захворюваннях очей. На даний час джерело впорядковано, над ним збудовано капличку і встановлено фігуру Божої Матері.

  

ГОРА ЛИСОНЯФото без опису

 

     Лисоня — це величавий символ ідеї боротьби за волю України, доказ незламності духу та звитяжності українського стрілецтва. Гора стала знаною на українських землях як місце героїчної слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців. 2 вересня 1916 року тут відбулася найкривавіша битва легіону УСС у складі австро-угорських коаліційних військ з російською армією. У 1927 на місці битви насипано стрілецьку могилу. Нині на вершині Лисоні височить Хрест скорботи і слави, встановлений у 1994 році, як данина світлій пам'яті Українським Січовим Стрільцям. На мармурових плитах викарбувані імена полеглих тут героїв. Поруч із Хрестом збудована капличка для відправ і молитов.

  

 

 

 

 

РАЇВСЬКИЙ ДЕНДРОПАРКФото без опису

 

      Раївський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Являє собою велику культурно-історичну, естетичну і дендрологічну цінність. На особливу увагу заслуговують вікові дерева, що збереглися як поодиноко, так і в групових та алейних посадках. Є й унікальні дерева, що особливо охороняються. Це, зокрема, ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: «Дуб Богдана Хмельницького» (214 см у діаметрі та 25 м висоти), «Дуб Богатир» (160 см у діаметрі) та інші велетні. Острівець облагородженої природи, що розкинувся серед горбистої місцевості з кришталево чистими джерелами, які живлять річку Зарайський Потік. Особливо манить каскад з трьох ставків із смарагдовою дзеркальною водою в самому серці парку, більш старі з них раніше використовували як природний акваріум завдяки прозорості води. Важливою архітектурною-мистецькою спорудою мальовничого природнього ландшафту в с. Рай є палац Потоцьких, який досі приховує багато таємниць. Сьогодні Раївський парк- улюблене місце відпочинку місцевих жителів.

  

ВУЛИЦЯ ВАЛОВАФото без опису

 

     Одна із найаристократичніших вуличок міста, по якій хочеться прогулюватись постійно, повільно роздивляючись деталі оригінальних будинків. Адже тут розміщена і вілла А.Чайковського, яка була центром культурно-просвітницького життя міста в кінці ХІХ – на початку ХХ століття (тут в 1892 році гостював Іван Франко), Бережанська гімназія (тепер школа №1) , що на розі Валової і Гімназійної – напевне, найбільша чотирьохповерхова споруда зведена у 1914 році для гімназії, яка до цього розміщувалася у ратуші, та вілла О. Дубицького, де зупинявся письменник Богдан Лепкий під час відзначення його 60-річного ювілею.