Спалювання сухих рослинних залишків – небезпека для життя, здоров’я людини та навколишнього природного середовища
Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. Постійно подразнючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.
Одним з найдієвіших способів знизити кількість трав’яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.
З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву, бур’ян, опале листя тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду навколишньому природному середовищу, собі й оточуючим, своїм нащадкам та державі.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати в повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.
Попри те, на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи, також, верхні частини їх коріння. При спалюванні трави на присадибних ділянках покосах , виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров’я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена штрафом від 3060 до 6120 грн для громадян, від 15300 грн до 21420 грн на посадових осіб.
За ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, доведеться заплатити від 6120 до 12 240 гривень.
3 березня 2022 року ВР внесла зміни до ККУ, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема це стосується паліїв сухої трави. Відповідальність за злочини, передбачені ст.113 “Диверсія”, караються від 15 років до довічного ув’язнення.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
– спалювати рослинні залишки на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок;
– спалювати всі види відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень;
«Стаття 245. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, , сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років» .
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем.
Пожежонебезпечний період – це частина року коли виникають лісові і степові пожежі (з моменту сходження снігового покриву навесні до настання стійкої вологої осінньої погоди або утворення снігового покриву). Для попередження виникнення пожеж у природних екосистемах, захисту населених пунктів, населенню області потрібно дотримуватись певних правил поведінки.
Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:
– розведення багать у лісі;
– заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
– відвідування населенням хвойних насаджень при підвищеному класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
– палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
– випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду та сільськогосподарського призначення, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу та сільськогосподарських угідь;
– залишати під час будівництва доріг, газопроводів, мереж електропередачі, зв’язку, радіофікації, інших комунікацій та об’єктів деревні залишки і горючі матеріали;
– звалювати та спалювати у лісових насадженнях, поблизу сільськогосподарських угідь та торфовищ сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.
Правила дій: як загасити пожежу в лісі
Найпоширеніший засіб гасіння пожежі – нахльостування полум’я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу і наносити удари так, начебто замітаючи полум’я вбік, на вигорівшу площу. Збивши основне вогнище, при наступному ударі по цьому місцю, віник затримують, прижимаючи до палаючої кромки і повертають, що дає охолонути горючим матеріалам.
Також, для гасіння пожеж використовують спосіб, при якому закидають крайки пожежі рихлим ґрунтом, який викопують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, який забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають вздовж неї. Ґрунт попадає на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. При гасінні спочатку збивають полум’я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту товщиною 6-8 см. Якщо поблизу є водоймище – вогонь заливають водою. При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.
Пам’ятайте, що ліси створюються десятиліттями, а знищуються в одну мить. Попередити пожежу набагато простіше, ніж загасити!
У зв’язку з аномальним підвищенням температури повітря та інтенсивним збільшенням показника пожежної небезпеки до 4 та 5 класу необхідно вживати додаткові заходи щодо недопущення виникнення пожеж в лісових масивах, торфовищах і сільгоспугіддях у літньо-осінній період 2022 року.
Для попередження виникнення пожеж в природних екосистемах районним державним адміністраціям та виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення необхідно забезпечити виконання на підпорядкованих територіях заходів щодо:
активізації роз’яснювальної роботи серед підприємств, установ, організацій різних форм власності та населення щодо дотримання вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства, заборони спалювання на сільгоспугіддях, присадибних ділянках і приватних територіях залишків рослинності, сухої трави та сміття;
необхідності розчищення від сухої трави та сухостою ділянок місцевості, що прилягають до населених пунктів і потенційно небезпечних об’єктів, та розташованих уздовж доріг;
підвищення контролю за станом пожежної безпеки в рекреаційних зонах, відведених для відпочинку громадян;
вжиття невідкладних заходів щодо ліквідації тимчасово утворених і стихійних сміттєзвалищ в природних екосистемах;
організації із залученням засобів масової інформації проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо правил поведінки у пожежонебезпечний період та недопущення розпалювання вогню в місцях, прилеглих до лісових масивів і лісопаркових зон.
Не паліть листя – це шкодить людині і довкіллю!
Спалювання опалого листя – звична справа для господарів восени. Та за цим, здавалося б, безневинним заняттям, насправді чимало шкоди і людям, і природі. Але, на превеликий жаль, українці рідко звертають на це увагу.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. До того ж, використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи листя, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Додаткова інформація:
Окрім безпосередньої впливу на здоров’ю людини, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
