ПРОЄКТИ РІШЕНЬ СЕСІЇ №2261 «Про затвердження Програми з відзначення Дня міста Бережани у 2025 році»

 

Додаток

до рішення сесії

Бережанської міської ради

від «___» ____________ 20__р.

 

 

Програма з відзначення Дня міста Бережани у 2025 році

 

І.Паспорт Програми. 

 

Ініціатор розроблення програми	Відділ культури, туризму та релігій Бережанської міської ради
Дата, номер і назва розпорядчого документу про розроблення програми	Рішення сесії Бережанської міської ради від 02.03.2021 року № 158 «Про встановлення дати відзначення   Дня міста Бережани»
Розробник програми	Відділ культури, туризму та релігій Бережанської міської ради
Відповідальний виконавець програми	Відділ культури, туризму та релігій Бережанської міської ради
Терміни реалізації Програми	2025 рік
Учасники програми	Відділ культури, туризму та релігій Бережанської міської ради, Бережанський краєзнавчий музей, Бережанський міський музей книги, Бережанська державна школа мистецтв ім. М.Бездільного, Бережанська державна художня школа, Публічна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка, Будинок культури Бережанської міської ради
Джерела фінансування	Міський бюджет, кошти з інших джерел фінансування, незаборонені чинним законодавством
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми	Всього:   126,0   тис. гривень У тому числі: - кошти міського бюджету    126,0   тис. гривень
Контроль за виконанням Програми	Постійна комісія Бережанської міської ради з питань освіти,  молоді і спорту, культури, охорони здоров’я та соціальних питань

ІІ. Вступ.

У 2025 році  історичний календар нашого міста висвітлює дві поважні дати – 495-річчя з часу надання м.Бережани Магдебурзького права (статусу міста) та 650-річчя з часу першої письмової згадки про місто Бережани.

Бережани можуть захопити своєю цілісною та донесеною до сьогодення архітектурно-містобудівною естетикою, мистецько-стилістичним різноманіттям, чудовими природними околицями. Історія міста – це історія перетину міжетнічних (чи міжнаціональних) політичних, економічних і соціокультурних переплетень на довгому хронологічному етапі людської еволюції.

Бережани входять до географічної зони Опілля, що є най­вищою і найбільш розчленованою частиною Подільського плато. У княжі часи тут проходив торговий шлях, що єднав княжі міста Львів і Теребовлю, та один із шляхів від західних країн до Причорномор'я. Тому й можна передбачити тут наявність поселення часу білих хорватів та Галицького (Галицько-Волинського) князівства (ІХ-ХІІІ ст.). 

У 1530 р. Бережанам надано статус міста («Магдебурзьке право) і королівським привілеєм передано у власність воєводи руського і гетьмана коронного Миколи Сенявського. Визначаються межі нового адміністративно-територіального утворення, формується життєва, торгівельна та управлінська домінанта міста – Ринкова площа, на східній околиці поселення зводиться величний замковий комплекс як головна родинна резиденція Сенявських.

Століттями Бережани розвиваються в позитивній урбаністичній прогресії. Якщо в 1570 р. налічувалося в Бережанах близько 40 будинків у яких проживало від 200 до 265 мешканців, то на 1674 рік тут уже налічувалося 500 родин (приблизно 2500 жителів ); серед них 100 єврейських і близько 20 – вірменських. А на поч. ХХ ст. кількість населення міста збільшилася приблизно до 12 тис. мешканців. Воно постійно сприймалося як центр окремих адміністративно-територіальних одиниць: староства, повіту, циркулу.

Місто все чіткіше і чіткіше розподіляється на окремі адміністративні частини за етнічною приналежністю. До кін. ХVII ст. таких територіальних громад у Бережанах було чотири: українська (руська), польська, вірменська та єврейська.

XVII-XVIII – це ще й період складання міста в його історичних межах; це – зведення головних архітектурних шедеврів, які донині визначають його історико-архітектурне обличчя: міська ратуша, парафіяльний костьол Різдва Богородиці, церква Св. Трійці, монастир оо. Бернардинів з костьолом Св. Миколая, дерев’яна церква св. Миколая, синагога, вірменський костьол Св. Григорія. Постійно добудовується, прикрашається та уфортифіковується зведений у 1554 р. Бережанський замок як головна резиденція власників міських угідь – родини Сенявських.

Також місто мало свій герб – золотий олень на голубому фоні – який вперше зустрічається у сер. XVII ст. А ремісниче обличчя Бережан XVII-XVIIІ ст. складали шевці, кушніри, бондарі, ткачі, гончарі, гарбарі.

З 1803 р. на Ринковій площі міста нова будівля Ратуші постає на двох попередніх зруйнованих. Вона була зведена за ініціативи власниці навколишніх  земель Ельжбети Любомирської. З 1805 до середини 1920-х рр. та в часи Другої світової війни на другому поверсі знаходилася гімназія, в якій, зокрема, у 1825-1829 рр.  навчався видатний український поет, беззаперечний «будитель Галицької Русі», Маркіян Шашкевич.

Пам’ятки цивільної архітектури формували цілісні урбаністичні комплекси. Упродовж XIX – поч. XX ст., коли цілі квартали забудовувалися спорудами в стилі пізнього класицизму, ампіру, модерну й архітектурно-стильової еклектики:  Магістрат (сер. XIX ст.), Банк («Каса ощадності», 1910 р.), повітова рада (1899 р.), будівля пошти та телеграфу (1905 р.), споруда Товариства народних шкіл кін. ХІХ-поч. ХХ ст. 

У Бережанах народилися, тривалий час проживали, навчалися чи навчали у місцевій гімназії особистості, які залишили визначний слід в історії краю, а то й  Європи. Серед них: поет і фольклорист, один із визначних західноукраїнських літературних зачинателів Маркіян Шашкевич; польський воєначальник, маршал Едвард Ридз-Смігли; український письменник і адвокат Андрій Чайковський; український поет, письменник, літературознавець Богдан Лепкий; відомий український історик і політолог Степан Томашівський; польський поет і дипломат Австро-Угорської імперії Раймонд Шольц; український художник в Австралії Володимир Савчак; польський бібліограф та історик літератури Владислав Вислоцький; історик, колишній ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені Мирослав Лабунька; перший Герой України російсько-української війни Віталій Скакун.

Історія Бережан неминуче пов’язана із великими змінами – але незмінним залишився непоборний дух вільного, працелюбного населення краю, яке в умовах російської агресії бореться, творить, та закладає фундамент для майбутніх поколінь.

 

ІІІ. Мета Програми.

На підставі рішення сесії Бережанської міської ради від 02.03.2021 року №158 «Про встановлення дати відзначення   Дня міста Бережани» у День Святої Трійці (Зелені свята) бережанці відзначатимуть головну дату, основна мета якого – тут, в тилу, об’єднатися у любові та повазі до історії міста.

Загалом, програма відзначення Дня міста насичена культурно-мистецькими та національно-патріотичними заходами.

     Прийняття даної Програми:

- дозволить раціонально та прозоро використовувати бюджетні кошти, передбачені на реалізацію окремих заходів з відзначення Дня міста, та сприятиме покращенню якості надання культурних послуг населенню;

- сприятиме створенню позитивного іміджу м. Бережани, популяризації його економічного та культурного потенціалу, вшануванню видатних людей, Захисників та Захисниць Бережанщини, вихованню у молодого покоління патріотизму, шани та поваги до історії рідного краю, народних традицій;

- допомагатиме людям долати психологічні травми під час воєнного стану, сприятиме вихованню почуття людяності і доброзичливого відношення один до одного, спонукатиме до необхідності спілкування між собою;

- сприятиме популяризації донатів на підтримку ЗСУ, як креативного підходу в організації збору коштів, що конвертуються у перемогу.

 

IV. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсяги та джерела фінансування, строки виконання Програми.

Програма реалізовується за рахунок коштів міського бюджету в межах, передбачених на її виконання; коштів зацікавлених  суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності; шляхом залучення інвестицій та грантів; за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

Загальний обсяг фінансових ресурсів на забезпечення виконання Програми складає   126,0 тис. гривень (додаток 1).

 

V. Напрями діяльності та заходи Програми.

Перелік заходів щодо реалізації Програми визначено у додатку 2.

 

VI. Координація та контроль за ходом виконання Програми.

Координацію та контроль за виконанням Програми здійснює постійна комісія Бережанської міської ради з питань освіти,  молоді і спорту, культури, охорони здоров’я та соціальних питань. 

 Виконавці Програми щокварталу до 30 числа подають інформацію про хід виконання Програми відділу культури, туризму та релігій Бережанської міської ради.

Відділ культури, туризму та релігій Бережанської міської ради у грудні 2025 року надає інформацію про використання коштів на виконання Програми «Фінансовому управлінню» Бережанської міської ради.

За необхідністю Програма може бути скоригована рішенням Бережанської міської ради.

 

VII. Очікувані результати від виконання Програми

Основні результати виконання Програми:

-зміцнення і подальший розвиток національних, культурних та місцевих традицій громади, виховання почуття патріотизму, любові до рідного міста;

-забезпечення  доступності всіх видів культурних послуг для жителів та гостей громади.

-створення умов для проведення важливих культурно-мистецьких заходів;

-активізація наукових досліджень історично-культурної  спадщини Бережанщини;

-покращення умов для задоволення духовних потреб жителів громади.

 

Секретар міської ради                                                                   Ірина Загнійна

Обсяг коштів, які пропонується залучати на виконання програми	Усього витрат на виконання програми (тис.грн.)
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі : міський бюджет	126,0
Кошти з інших джерел фінансування, незаборонені чинним законодавством	0

                                                                                                      

        Додаток 1

 

Ресурсне забезпечення Програми

з відзначення Дня міста Бережани у 2025 році

(тис. гривень)

 

 

Секретар міської ради                                                                   Ірина Загнійна