Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

     Проте не всі мають фінансову можливість сплатити адвокату гонорар за його правову допомогу у складанні позовної заяви.

     Тож постає питання: чи можна подати позовну заяву до суду самостійно без юриста/адвоката?

     Відповідно до ст. 15 ЦПК України передбачено лише право, а не обов'язок учасника справи на користування правничою допомогою.

     Але звернення до суду потребує дотримання вимог законодавства щодо змісту такої позовної заяви.

     Найбільш поширеною підставою для зміни прізвища є укладення шлюбу.

     Відповідно до ст. 32 Сімейного кодексу України наречені мають право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу.

     Наречена та наречений при реєстрації шлюбу мають право:

     - обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя;

    - надалі іменуватися дошлюбними прізвищами;

     -  приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.

     Якщо наречені обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися.

     Життя непередбачуване та може призвести до необхідності звернення до суду для захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів.

     Крім клопоту, пов’язаного з оформленням відповідної позовної заяви, збиранням та наданням суду доказів на підтвердження своєї правоти в суді, на плечі особи, яка звертається до суду, лягає обов’язок сплати  витрат, пов’язаних з розглядом справи у суді.

     Звертаючись до суду потрібно сплатити судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів. Іноді сума судового збору є завеликою для громадян. Тому виникають питання – чи існують пільги по сплаті судового збору?

     Так, законодавець дійсно передбачив ПІЛЬГИ щодо сплати судового збору.

     Втрата документів, підтверджуючих право власності на нерухомість - справа не з приємних, але не безнадійна.

     Найрозповсюдженішими правовстановлюючими документами на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку є:

     - договір купівлі - продажу;

     - договір дарування;

     - договір міни;

     - свідоцтво про право на спадщину за законом;

     - свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

     Одним із найважливіших прав дитини є право на утримання.

     Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).

     Незважаючи на нормативне закріплення права дітей на утримання, багато батьків нехтують ним, ухиляються від виконання свого обов’язку.

     Якщо той з батьків, з ким не проживає дитина, добровільно не надає допомоги на її утримання чи надає, але в недостатньому розмірі, тоді слід звертатися до суду, щоб в подальшого стягнення аліментів проводилося в примусовому порядку та у розмірі, визначеному судом.

     Законодавство України встановлює два способи стягнення аліментів на утримання дитини через суд:

     - у наказному провадженні (спрощений порядок);

     - у позовному провадженні (відбувається загальний розгляд справи).

     Житлова квартира, як і будь яке інше майно, може належати одній або декільком особам. Якщо власниками майна є декілька осіб, то воно належить співвласникам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності. Спільна сумісна власність зазвичай поширюється на власність подружжя, а спільна часткова може існувати незалежно від відносин та статусу власників.

     Частка кожного визначається як ідеальна — тобто без фактичного встановлення в натурі. Наприклад, кожному із співвласників може належати по ½ або 1/3 квартири.

     Але чи можна продати свою частку в квартирі без згоди іншого співвласника?

     Цивільний шлюб - доволі поширений вид відносин між чоловіком і жінкою, який офіційно не зареєстрований в органі ДРАЦС.

     Чи виникають у такому шлюбі цивільні права та обов'язки, наприклад - право на спадщину одного зі співмешканців у разі смерті іншого?

     Цивільним кодексом України передбачено два види переходу прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб: за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).

     Спадкування за заповітом. Якщо був складений заповіт спадкодавцем, який добровільно залишає після своєї смерті майно цивільній дружині чи цивільному чоловіку (як повністю, так і в частці), то спадкоємець отримає те майно, яке заповідач вказав у заповіті.