Гаряча лінія (03548) 2-14-16
Sl

 

БЕРЕЖАНСЬКА МІСЬКА РАДА 

 вул.Банкова 3, м. Бережани, Тернопільська область, 47501  mrada@ber.te.ua

Сімейні форми влаштування дітей-сиріт

DS4     Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя (або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі), які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

     Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

 

Хто може стати батьками-вихователями?

      Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи.

    Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

      Потрібно враховувати, що коли хоча б один із кандидатів у батьки-вихователі не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу.

       Не можуть бути батьками-вихователями особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

      Існують також обмеження для кандидатів у батьки-вихователі за віком. Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу (18 років). Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

    Також на заваді створенню дитячого будинку сімейного типу можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних батьків-вихователів (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

      Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні дитячого будинку сімейного типу.

     За вихованцями дитячих будинків сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

     Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.

      Створити дитячий будинок сімейного типу і взяти дітей на виховання може кожен громадянин відповідно до вимог, що викладені в Положенні про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564.

Права та обов’язки батьків-вихователів

        Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.

      Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

      Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Фінансове та матеріальне забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу

      Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру, у разі наявності, за нормами, встановленими законодавством. Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.

       За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу, де розташований будинок, а також транспортний засіб.

      Різні питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.

       Державою прийнято єдиний механізм фінансування дитячого будинку сімейного типу з державного бюджету за принципом «гроші ходять за дитиною».

       Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

       За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги.

      У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.

     Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.

       Діти-вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними повноліття (18 років), а в разі продовження навчання – до 23 років або до закінчення ними відповідного навчального закладу. Виплата державної соціальної допомоги здійснюється впродовж всього періоду проживання дитини в дитячому будинку сімейного типу.

      З 1 січня 2006 року батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу виплачується грошове забезпечення, яке визначено у розмірі 35% від соціальної допомоги на кожну дитину-вихованця, але не більше п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи. При цьому грошове забезпечення може отримувати один із батьків-вихователів або за їх спільною згодою сума грошового забезпечення розподіляється між ними рівними частинами. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення батьків-вихователів.

     Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

      Питання захисту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.

      Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах дітей .

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу

    Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у м. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи міськвиконком наступні документи:

  • заяву про створення дитячого будинку сімейного типу (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  • копії своїх паспортів;
  • довідку про склад сім’ї (форма № 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
  • довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідку про проходження курсу навчання кандидатів у батьки-вихователі і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на створення дитячого будинку сімейного типу або написану власноруч у присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
  • довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості;
  • висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами дитячого будинку сімейного типу.

Прийомна сім’я

        Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

        Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані в сім’ю діти – прийомними дітьми.

      Дитина приймається у прийомну сім’ю до досягнення нею повноліття (18 років), а в разі продовження навчання – до 23 років або до закінчення нею відповідного навчального закладу. Тобто, сімейних правовідносин між прийомними батьками і прийомними дітьми не виникає. За прийомними дітьми зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Де можна пройти підготовку ?

       Відповідний курс підготовки осіб, які бажають створити прийомну сім`ю, здійснюють обласні Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання, у містах Києві та Севастополі – міські Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Якщо Ви вирішили прийняти дитину в сім’ю

       Вам необхідно подати заяву про бажання створити прийомну сім’ю до районної державної адміністрації або міськвиконкому за місцем проживання. Для мешканців Києва і Севастополя – до районної держадміністрації у місті за місцем проживання. Ці органи вповноважені прийняти рішення про утворення прийомної сім’ї.

       В обласному (міському) Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді пройти спеціальне навчання і отримати довідку про це і рекомендацію Центру.

      Зареєструватися в службі у справах дітей за місцем проживання як потенційним прийомним батькам та отримати висновок про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Хто і де допоможе Вам підібрати дитину для влаштування в прийомну сім’ю?

      Допомогу в налагодженні контактів з дітьми Вам нададуть місцеві служби у справах дітей, які співпрацюють з органами освіти та охорони здоров’я, адміністраціями закладів, в яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

       Після проходження навчання і реєстрації у службі у справах дітей Ви ознайомитесь з банком даних на дітей і поступово визначитеся зі взаємодобором дитини. Ви будете відвідувати установу, в якій перебуває дитина, встановите з нею контакт. Районна державна адміністрація чи міськвиконком приймуть рішення про створення прийомної сім’ї, і дитина стане членом Вашої родини.

     Познайомитись та встановити контакт з дитиною можна у державних закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, притулках для дітей та центрах соціально-психологічної реабілітації дітей.

     Зверніть увагу, що у дитини має бути підтверджений статус дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Документи на влаштування дитини у сім’ю безпосередньо готуються службою у справах дітей.

Хто може стати прийомними батьками?

      Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.

    Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена Вашої сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством.

    Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

     Варто враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.

    Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

    Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

    Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

    Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї.

Хто буде Вам допомагати при виконанні обов’язків прийомних батьків?

    Держава надає постійну соціальну підтримку прийомним сім’ям. Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

    Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають комплекс правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї.

   Обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, будуть Вас навчати, щоб підвищити виховний потенціал Вашої сім’ї.

    Якщо Ви взяли на виховання в родину дитину уражену ВІЛ-інфекцією, не рідше одного разу на рік Ви будете проходити спеціальне навчання з догляду за такими дітьми за спеціальною програмою спільно із закладами охорони здоров’я.

Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?

    Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей, а також – за дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Чи передбачені для Вас зміни у житловому статусі в разі створення прийомної сім’ї?

    Ні. Ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов законодавством не передбачено. У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть на виховання дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов. Однією з умов влаштування дитини є можливість виділення їй індивідуального місця для проживання та розвитку.

Припинення функціонування прийомної сім’ї

    Договір про влаштування дітей у прийомну сім’ю має бути розірваний якщо:

  • у прийомній сім’ї виникнуть несприятливі умови для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей);
  • батьки не виконують обов’язки щодо належного виховання, розвитку та утримання прийомних дітей, порушують схеми антиретровірусної терапії дитини, яка уражена ВІЛ-інфекцією;
  • діти повернуті рідним батькам (опікуну, піклувальнику);
  • дитина усиновлена громадянами України;
  • дитина досягла повноліття;
  • прийомні батьки досягли пенсійного віку.

    У разі припинення дії договору сім’я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, – органом місцевої виконавчої влади на підставі висновку закладу охорони здоров’я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

    Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей за місцем проживання сім’ї.

Чи може бути подовжено дію договору і функціонування прийомної сім’ї?

    На подовження терміну діяльності прийомної сім’ї потрібна згода прийомних батьків і місцевого органу виконавчої влади, який приймав рішення про створення прийомної сім’ї.

    Обов’язково потрібно враховувати, що всі вікові обмеження для прийомних батьків встановлені з тим, щоб убезпечити дитину від переживань, пов’язаних зі зміною сім’ї і місця проживання, звичного соціального середовища тощо. Необхідно, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина стала повнолітньою.

Чи матимете Ви трудові і пенсійні пільги в разі створення прийомної сім’ї?

    Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за непрацюючих прийомних батьків на суми їх грошового забезпечення, які вони отримують у розмірі 35 % двох прожиткових мінімумів на кожну прийомну дитину, на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.

Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?

    Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку поліції. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються зі складеним звітом, який затверджується начальником відповідної служби у справах дітей.

Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей

    Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Запровадження нового фінансового механізму за принципом «гроші ходять за дитиною» дозволило всім дітям з відповідним статусом у прийомних сім’ях отримувати соціальну допомогу, а прийомним батькам – грошове забезпечення.

    Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

    У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.

    Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення за надання послуг у прийомній сім`ї у розмірі 35% від розміру соціальної допомоги на дитину, але не більше півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.

    Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

    Місцеві відділи у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.

    Так, прийомній сім’ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

Майнові права та інші права прийомних дітей

    Органи опіки та піклування (місцеві органи виконавчої влади) забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його розташування і здійснюють контроль за його використанням.

    Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду.

    Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з урахуванням існуючих взаємин і причин, через які дитина втратила батьківське піклування.

   Заклади охорони здоров’я організовують проходження прийомними дітьми обов’язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).

    Органи управління освітою забезпечують право на здобуття освіти прийомними дітьми, у тому числі ураженими ВІЛ-інфекцією, за формою залежно від стану їх здоров’я.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї.

    Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у мм. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи до виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) наступні документи:

  • заяву про утворення прийомної сім'ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  • копії своїх паспортів;
  • довідку про склад сім’ї (форма № 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
  • довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості;
  • висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

    Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, районною чи районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, або виконавчим комітетом відповідної міської ради.

БЕРЕЖАНСЬКА МІСЬКА РАДА